Рос?йськ? спецслужби ?розкопали? у сво?х фондах ?суперсекретний? документ, ще й вив?сили його на сво?му сайт?? Зв?дки ?м знати, що в Укра?н? цей документ давно розсекречено й в?дкрито?
У в?тчизнян?й ?стор?? чимало стор?нок, як? сприймаються укра?нцями неоднозначно. На жаль, до них належить ? боротьба Укра?нсько? повстансько? арм?? за незалежн?сть. Останн?м часом ця тема стала надто пол?тизованою, в результат? чого одн? вважають вояк?в УПА героями, ?нша ? ?колаборац?он?стами?, ?фашистськими союзниками?, ?зрадниками?. Особливо це загострилося напередодн? святкування р?чниц? створення Повстансько? арм??. У ц? дн? пол?тики л?вого спрямування виливають масу бруду на уп?вц?в, звинувачуючи ?х у р?зних гр?хах. Найпоширен?ш? серед них ? мирне сп?в?снування з г?тлер?вцями й п?дписання договору про сп?впрацю з Вермахтом.
Але т?, хто так каже, не читають арх?вних документ?в?
Спробу?мо розглянути кожне з? звинувачень окремо, спираючись виключно на документи, а не пол?тичну пропаганду чи ?найщир?ш?? радянськ? досл?дження. Комун?сти не втомлюються повторювати, що вояки УПА не вбили жодного н?мецького солдата. Як докази використовують листи, отриман? в?д Досл?дницького ?нституту ?стор?? в Потсдам? й науково-досл?дницького ?нституту в Мюнхен?, де йдеться про в?дсутн?сть у ?хньому розпорядженн? л?тератури, яка б п?дтвердила втрати н?мецько? арм?? в?д повстанц?в. Маючи у сво?му розпорядженн? так? ?незаперечн?? докази, вони оголосили на всю кра?ну, що УПА н?коли не воювала проти окупант?в ? дос? активно пропагують цей м?ф.
Не пол?н?ться, панове пол?тики, ? сход?ть до арх?ву
Очевидно, починати пошук таких матер?ал?в потр?бно було не в н?мецьких наукових установах, а у в?тчизняних арх?восховищах, адже тут в?дпов?дних документ?в удосталь. Я св?домо не використовую нац?онал?стичн? джерела, через ?х непереконлив?сть, а т?льки зв?ти н?мецького СД ? партизанських з??днань. Думаю в неправдивост? цих документ?в год? сумн?ватися. Ц? дан? можна отримати в Центральному арх?в? вищих орган?в влади та управл?ння Укра?ни, що на Солом?янськ?й площ? в Ки?в?, та в Центральному державному арх?в? громадських об??днань Укра?ни (вул. Кутузова, 8). У першому, у фонд? 4628, м?стяться н?мецьк? документи, котр? проливають св?тло на цю проблему. У другому ? потр?бн? дан? знайдете у фонд? 1, опис 22, де збер?гаються зв?ти радянських партизан?в перед Укра?нським штабом партизанського руху (дал? ? УШПР).
Невже радянськ? партизани ?брешуть??
Отже, розпочнемо з партизанських зв?т?в, адже партизан?в як представник?в радянсько? влади л?деров? КПУ Петру Симоненку, представникам Парт?? рег?он?в та ?хн?м прихильникам важче буде звинувачувати в брехн?.
Про бойов? д?? укра?нських повстанц?в проти Вермахту в УШПР пов?домляв 1 червня 1943 року штаб партизанських загон?в Житомирсько? област?: ?20.5.43 року нац?онал?сти напали на н?мецький гарн?зон с. Чудель, що в 20 км на П?вденний Сх?д в?д Сарн, у результат? було вбито 30 н?мц?в?. Командир Р?вненського партизанського з??днання ?1 Василь Бегма у сво?му черговому зв?т? писав: ?26.6.43р. в с. Хара?м?вка Деражнянського району н?мц? вели б?й з нац?онал?стами. Убито 4 н?мц? й 19 нац?онал?ст?в. При ви?зд? з Хара?м?вки нац?онал?сти влаштували зас?дку та вбили 7 н?мц?в?.
Укра?нсько-н?мецьке протистояння п?дтверджу? у власному щоденнику в?домий ком?сар Сумського партизанського з??днання Семен Рудн?в: ?Наконец мы попали в район действия так называемых ?бульбовцев?, это одна разновидность украинских националистов, которые дерутся против немцев и партизан. Здесь же в этих районах находятся ?бандеровцы?, тоже националисты, которые дерутся против немцев, ?бульбовцев? и партизан?. У наступному запис? в?д 24 червня 1943 року в?н ще раз наголошу? на збройн?й боротьб? УПА з н?мцями: ?За эти дни? нервы настолько напряжены, что я вторые сутки почти ничего не кушаю. Так как здесь такое политическое переплетение, что надо крепко думать, убить ? это очень простая вещь? Националисты ? наши враги, но они бьют немцев. Вот здесь и лавируй, и думай?.
Св?дчення н?мецьких документ?в
А ось що з цього приводу пишеться в н?мецьких документах. У зв?т? СД за 19 березня 1943 року йдеться: ?У генеральному окруз? Волинь-Под?лля нац?онал?стично-укра?нська? банда розвива? власну активн?сть. Численн? напади на територ?ю сх?дн?ше в?д шосе Р?вне ? Луцьк проводять переважно члени ц??? банди?. В липн? 1943 року занепоко?н?сть ситуац??ю з УПА висловив кер?вник генерального округу Волинь ? Под?лля Шене в записц? на ?м?я А.Розенберга: ?На Волин? нема? жодно? област? не заражено? нац?онал?стичними бандами. Особливо в зах?дних областях ? Любомль, Володимир-Волинський, Горох?в, Дубно, Крем?янець ? д?яльн?сть банд прийняла так? форми, що вже дек?лька тижн?в можна говорити про збройне повстання?.
Шеф СД в Галичин? телеграфував 22 кв?тня 1944 року кер?вников? СС Г.Мюллеру: ? УПА виступа? в рег?он? як переконлива дестаб?л?зуюча сила, вона ма? нам?р посилити цю д?яльн?сть надал? й намага?ться захопити всю укра?нську молодь так званою ?л?совою ?де?ю?? Окрем? групи, особливо в п?вденн?й частин? рег?ону, не бояться нав?ть нападати на п?дрозд?ли н?мецького?. У свою чергу, кер?вник охоронно? пол?ц?? ? СД в Тернопол? у зв?т? за 22 травня 1944 року писав: ?10 травня 1944 р. УПА знищила обоз жандармського пост Бучача, коли в?н перебував у Р?чиц?, округ Дрогобуж?.
Колк?вська республ?ка
У результат? боротьби УПА з н?мцями в Зах?дн?й Укра?н? виникали ц?л? повстанськ? партизанськ? кра?, де г?тлер?вц? боялися нав?ть з?являтися. Один ?з таких було створено в травн? 1943 року на територ?ях Колк?вського, Маневицького, Рожищенського, К?верц?вського район?в, у його межах проголосили так звану Колк?вську республ?ку. Як в?домо, вона про?снувала до жовтня 1943 року й була знищена саме н?мецькими в?йськами.
До реч?, аналог?чн? утворення виникали на зв?льнених в?д окупант?в землях радянськими партизанами. Командир 1-? Укра?нсько? партизансько? див?з?? ?м. Ковпака П.Вершигора, описуючи це явище, зазначав: ?Усе Пол?сся, за винятком великих комун?кац?й Сарни ? Ковель, Ковель ? Брест ? Сарни ? Лунинець, було повн?стю в?льне в?д н?мц?в, величезна територ?я в?д Сарн до Буга було под?лена м?ж УПА ? з??днаннями радянських партизан?в, виштовхнутих з-за Горин?? Зах?дний берег р. Горинь, райони Стиндень, Степань, Домбровиця, район Колки ? Рафал?вка були в руках УПА, за ними до Стохода ? радянськ? партизани, ? в?д р?чки Стоход на Зах?д ? повн?стю нац?онал?стичн? райони УПА, партизанами нав?ть не розв?дан?, ? якась б?ла пляма на карт? Пол?сся?.
?Суперсекретний? документ рос?йських спецслужб
Зовс?м ?нша ситуац?я щодо сп?впрац? УПА з Вермахтом. Справа в тому, що в арх?вах ? безл?ч документ?в, котр? п?дтверджують наявн?сть в?дпов?дних договор?в, на них ? спираються в?дпов?дн? пол?тичн? сили. Однак вони св?дчать про п?дписання з к?нця 1943 року лише локальних домовленостей, на окремо взятих територ?ях, але не було загально? угоди м?ж вищим кер?вництвом Рейху та ОУН (б), про що говорять комун?сти й окрем? представники парт?? рег?он?в, явно ман?пулюючи даними.
До цього питання варто п?дходи не з позиц?й сьогодення, а тогочасно? ситуац??, яка склалася в зах?дноукра?нських землях. Наступ Червоно? Арм?? поставив укра?нських повстанц?в перед необх?дн?стю вести боротьбу на два фронти. Розум?ючи ?? безперспективн?сть, нац?онал?сти шукають контакт?в ?з Вермахтом. ? справа не в прихильност? до нацистського режиму ? командири окремих загон?в УПА намагалися в такий спос?б убезпечити себе в?д повного розгрому радянськими в?йськами, адже розум?ли, що в недалекому майбутньому саме з ц??ю силою доведеться вести боротьбу за незалежн?сть, тому й прагли отримати в?д н?мц?в зброю, зв?льнити сво?х б?йц?в ?з в?язниць та захистити м?сцеве населення в?д свав?лля н?мецьких солдат?в. В?дпов?дн? угоди п?дписувалися на тих територ?ях, де повстанц? не мали змоги вести боротьбу з переважаючими силами противника. У свою чергу, радянськ? партизани, що перебували в таких районах, робили суперечлив? зв?ти щодо д?яльност? УПА.
Наприклад, у зм?ст? одного з договор?в, укладеного з н?мецьким кер?вництвом Володимирського округу 5 грудня 1943 року, ?шлося про те, що нацисти зобов?язуються не нападати на укра?нськ? села з боку зал?зничних дор?г (окупанти проводили каральн? акц?? як в?дплату за диверс?? червоних партизан на зал?зниц?. ? Авт.), в?дпускати полонених, в?дмовитися в?д практики пересл?дування с?мей повстанц?в, вести сп?льн? в?йськов? д?? проти радянських партизан. У свою чергу, укра?нц?, мали проводити диверс?йну та розв?дувальну роботу в тилу радянських в?йськ. З такою ж метою використовував УПА в районах Постойно, Кременець, Верба, Кох?н, Бережанце, Подкамень, Деражне кер?вник в?дд?лу розв?дки бойово? групи ?Прюцман? штурбанфюрер СС Шм?тц.
Варто визнати, що була спроба п?дписати загальну угоду щодо сп?льних д?й. Так? переговори велися з с?чня 1944 року, проте безрезультатно. Обидв? сторони зрозум?ли, що не в змоз? виконати вимог один одного. Уп?вц? ? не нападати на н?мецьк? частини, не вести пропагандистку роботу серед пол?ц?? та солдат див?з?? СС ?Галичина?, припинити терор проти польського населення. Н?мц? ? не проводити продуктов? та каральн? операц??, не в?дправляти укра?нц?в на роботи до Н?меччини. Уже в ход? цих перемовин нацисти д?йшли висновку, що укра?нськ? повстанц? ?х використовують. ?Незважаючи на те, що контакти з Герасим?вським (уповноважений для проведення переговор?в з? сторони ОУН(б). ? Авт.) ? командирами УПА б?льш низького рангу п?дтримуються довол? довго, вида?ться, що вс? ц? старання охоронно? пол?ц?? залишаються безрезультатними, ? писалося в одному з? зв?т?в СД. ? Хоча Герасим?вський запевня?, що будуть негайно в?ддан? накази про заборону завдання збитк?в н?мецьким ?нтересам? За д?ями загон?в УПА в рег?он? Галичина не пом?тно, що вони отримали в?д свого кер?вництва накази, що виходять ?з домовленостей? ? надал?? укра?нська сторона знищу? н?мецьких пол?ц?йних чин?в?Дезертири й переб?жчики з див?з?? СС ?Галичина? приймаються в загони, посилю?ться терор укра?нсько? сторони проти польських населених пункт?в. Ц? факти п?дтверджують припущення, що для бандер?всько? групи неважливо дотримуватися вимог н?мецько? сторони та зм?цнення сп?впрац?. Поставши перед необх?дн?стю боротьби на два фронти, вона, використовуючи тактику затримок та об?цянок, намага?ться опертися на н?мецьку сторону й дочекатися, доки остаточно проясниться в?йськова ситуац?я?.
До реч?, саме цей документ наводять противники УПА, говорячи про п?дписання договору як про доконаний факт. А рос?йськ? спецслужби, п?сля того як у СБУ почали розсекречувати документи тих час?в, нав?ть вив?сили його на сво?му сайт?, ?в?дкопавши? його у сво?х фондах, ? п?днесли як суперсекретний. Зв?дки ж ?м знати, що в Укра?н? кожен досл?дник може безперешкодно ознайомитися з його зм?стом у Центральному арх?в? вищих орган?в влади.
Н?мецьк? документи доводять, що для окупант?в ц? переговори були виг?дн? з дек?лькох причин: по-перше, зменшувалися напади укра?нц?в на тилов? продуктов? склади; по-друге, з?являлася можлив?сть у ймов?рному збройному конфл?кт? з поляками отримати в особ? повстанц?в якщо не союзник?в, то принаймн? пом?чник?в для забезпечення порядку в тилу; по-трет?, давали можлив?сть отримати розв?ддан? про ворог?в Вермахту в?д УПА, що полегшувало роботу н?мецьких спецслужб; по-четверте, зустр?ч? з представниками р?зних теч?й укра?нського нац?онал?стичного руху сприяли поглибленню розколу в ОУН; по-п?яте, знайомство з ватажками повстансько? арм?? давало змогу ретельно ?? контролювати, а в майбутньому, за необх?дност?, л?кв?дувати.
Сп?впраця УПА ? партизан?в
Варто зазначити, що аналог?чн? угоди в 1943 роц? п?дрозд?ли УПА укоадали з радянськими партизанськими з??днаннями. Щоправда, умови в них в?др?знялися: як правило, партизани прохали повстанц?в пропустити ?х через свою територ?ю, нац?онал?сти ? не розповсюджувати б?льшовицьку пропаганду. Нер?дко ? т?, й ?нш?, в?дзначали, що роблять сп?льну справу ? б?ють г?тлер?вц?в.
Коли партизани т?льки з?явилися в зах?дноукра?нських землях, то вол?ли не конфл?ктувати з нац?онал?стами через слабк?сть сво?х позиц?й у рег?он?, в?дсутн?сть п?дтримки населення та утримування повстанцями кращих вогневих рубеж?в, що могло призвести до непотр?бних втрат серед особового складу. Причому п?дписання угоди про ненапад у одн?й област? не убезпечувало в?д бойових д?й в ?нш?й.
Детал? одного з таких договор?в описав у сво?му щоденнику вже згадуваний Рудн?в: ?Нам сегодня предстоит задача форсировать Горынь, переправ нет, за исключением Яновой Долины, но там немецкий гарнизон? Решили делать наплавной мост через Горынь между селами Крчин ? Здвиждже, но националисты, человек 500, заняли Здвиждже и заявили, что переправу строить не дадут. Ковпак решил раз так, то дать бой и смести это село, чему я решительно воспротивился; это просто не требуется большого ума, но жертвы с одной и другой стороны, жертвы мирного населения, детей и женщин. Я решил пойти на дипломатические переговоры? Договорились не трогать друг друга. Наша бескровная дипломатическая победа является блестящим маневром? Оказывается, здесь надо быть не только хорошо грамотным в военном и политическом отношении, но и применять ?дипломатию?. Бойцы смеются, что придется писать 3-й том дипломатии? (напередодн? в?йни було написано т?льки 2 томи. ? Авт.).
Аналог?чний догов?р уклали ?народн? месники? Григор?я Балицького. П?д час переговор?в з повстанцями п?д командуванням Карпенка в лист? до нього вони писали: ?Шановний Карпенку! Одержавши Вашого листа, пов?домля?мо Вас ? Ваших друз?в у т?м, що ми заг?н Червоних Укра?нських партизан: наше головне завдання, як нам в?домо, ? Ваше, вести боротьбу з н?мецькими загарбниками. А тому зрозум?йте Ви, що ми не ведемо боротьби проти Вас ? мирного населення, а навпаки разом з Вами вол??мо знищувати сп?льного ворога ? н?мця?. П?сля п?дписання договору партизани Балицького безперешкодно пройшли необх?дною ?м територ??ю.
Ут?м, партизанськ? ватажки не завжди притримувалися визначено? тактики.
Невдоволення з цього приводу висловлював в сво?му зв?т? секретар Р?вненського п?дп?льного обкому Василь Бегма: ?Отдельные командиры партизанских отрядов стали на путь переговоров с полевыми командирами УПА и даже заключали с ними договоры о нейтралитете?.
Балицький у сво?му щоденнику за 1 серпня 1943 року з цього приводу зробив ще б?льш гн?вний запис: ?Вечером приехал полковник Медведев со своей свитой. Поставил мне несколько вопросов, обвиняя меня в том, что я беспощадно бью националистическую сволочь. Я ему ответил, дипломатически: ?Пошел ты к х-м, ты можешь вести дипломатические переговоры с этой сволочью, но я буду вести разъяснительную работу из автоматов и пулеметов?. ? це незважаючи на те, його з??днання також п?дписувало мирн? домовленост?.
З наближенням до рег?ону Радянсько? арм?? дипломат?я партизан зм?нилася, вони в?дмовилися в?д п?дписання будь-яких домовленостей ? розпочали активн? во?нн? д?? проти УПА, чим, власне, ? п?дштовхнули уп?вц?в до пошуку союзника в особ? н?мецького Вермахту. Неабияку роль у цьому в?д?грав ? той факт, що радянська влада засуджувала й не сприймала д?? укра?нських нац?онал?ст?в, спрямован? на в?дновлення укра?нсько? державност?.
?Як бачимо, у той час договори про неведення в?йськових д?й з УПА укладали не т?льки н?мц?, а й радянськ? партизани. Причому кожен ?з партизанських загон?в чи н?мецьких в?йськових гарн?зон?в пересл?дував власн? ц?л? ? у конкретний момент ? в окремо взятому рег?он?. Тому говорити в так?й ситуац?? про сп?впрацю УПА з Вермахтом одночасно на вс?й територ?? Зах?дно? Укра?ни, на нашу думку, ? абсурдним ? некоректним. Мову можна вести про п?дписання локальних домовленостей, при цьому не варто забувати, що аналог?чн? угоди укладалися м?ж укра?нськими повстанцями й радянськими партизанами.
Володимир Г?нда, ?сторик [/spoiler]