22.11.2010 13:58 Андр?й Окара , ПУБЛ?КАЦ??
Не так давно довелося побувати в двох кра?нах, у яких на державному р?вн? ?сну? двомовн?сть: у Татарстан? ? Б?лорус?.
Дв? кра?ни ? два вантажн? вагони проблем, два вар?анти марг?нал?зац?? ? згасання ?м?норитарних? мов.
У Татарстан? ? республ?канський закон про двомовн?сть (татарська ? друга державна), ?й забезпечено державний захист ? татаромовне видавництво, театр, FM-рад?о, телебачення, де в основному сп?вають, танцюють ? розпов?дають про татарськ? звича?.
Кажуть (сам не бачив), ? татарськ? села, де люди в буквальному розум?нн? не знають рос?йсько? мови. В?риться насилу. Набагато б?льше татар, як? не знають татарсько? мови або знають ?? у загальних рисах, ? таких я в т?й сам?й Казан? бачив багато.
Татарською мовою ?сну? л?тература з татарсько? ?стор??, культури, фольклору, народознавства ? художня. Н? сусп?льно-пол?тично?, н? ф?лософсько?, н? науково-техн?чно? виявити не вдалося.
Але вся державна документац?я н?би повинна ?снувати паралельно двома мовами. Це дуже складна ? гром?здка процедура, тому реально таке ?сну? або в райцентрах ? на сел?, або у сфер? республ?кансько? репрезентац??.
? певний формат лояльност? Казанського Кремля Московському Кремлю ? в?н поляга? в тому, що татари змирилися з долею ?молодших брат?в?, але при цьому претендують на статус ?найстаршого з молодших? ? нав?ть ?другого федерального етносу?. У татарському середовищ? пост?йно проголошу?ться ?дея про визнання татарсько? мови другою державною на вс?й територ?? Рос?йсько? Федерац?? (зрозум?ло, що думають з цього приводу в Москв?).
У Москви з Казанню дуже складн? ? майже ?нтимн? стосунки, затьмарен? багатьма важкими спогадами, ? наприклад, захопленням ? розграбуванням ?ваном Грозним цього м?ста ? столиц? Булгарського царства, видворенням з нього булгар (волзьких татар), спробами насильно хрестити або асим?лювати мусульман. Т?, хто перейшли в православ`я в XVI?XVIII стол?ттях, тепер складають невеликий субетнос ?кряшен?в? ? православних татар, у яких нав?ть ? л?тург?я татарською мовою.
За радянсько? влади вважалося, що друга за чисельн?стю етн?чна група РРФСР ? це укра?нц?, але тепер кажуть, що татари ? так пол?ткоректн?ше. Укра?нська тема стала м?жнародною, кр?м того, укра?нц? Рос?? жодних проблем Кремлю не створюють ? асим?люються соб? нишком, а татарська ? це чи не головна проблема внутр?шньорос?йсько? етнокультурно? пол?тики. До реч?, нав?ть головн?ша, н?ж кавказька: жоден з народ?в П?вн?чного Кавказу не вимага? соб? статус ?федерального народу?, не претенду? на хоч якийсь статус для сво?? мови за межами сво?? республ?ки. Волзьк? татари ще за радянсько? влади мр?яли про статус союзно? республ?ки для Татарсько? АРСР ? мовляв, татар у СРСР у к?лька раз?в б?льше, н?ж естонц?в або молдаван. Проте в Кремл? в?дпов?ли, що статус союзно? мають т?льки т? республ?ки, як? безпосередньо граничать з ?ноземними державами.
З ?ншого боку, татарська мова в?дноситься до тюрксько? групи ? ма? ?ншу (аглюнативну) структуру, н?ж рос?йська, укра?нська або б?лоруська (як? мають флективну структуру). Вести нею паралельну документац?ю по-справжньому складно ? дорого. Хоча татарська ?нтел?генц?я вважа? ?накше.
* * *
У Б?лорус? теж ма? м?сце бути оф?ц?йна двомовн?сть ? рос?йська отримала державний статус на референдум? в 1995 роц?.
Мабуть, в останн? 15 рок?в б?лоруська мова мала останн?й шанс на в?дродження ? розвиток ? на те, щоб стати не т?льки мовою символ?чно-репрезентац?йною, але й комун?кативним засобом ? мовою побутового сп?лкування хоч би невелико?, але впливово? ? усп?шно? частини осв?чених м?ських жител?в. Вона могла зайняти м?сце, схоже на м?сце укра?нсько? мови в Укра?н?. Але низка пол?тичних обставин з?грала проти.
?Нацыянальна свядомая беларускамо?ная? б?лоруська ?нтел?генц?я нер?дко поводилася як ман?хейська секта. Вони, так? вс? розумн?, в?льн?, демократичн?, осв?чен?, виявилися абсолютно неефективними в план? вза?мин ?з владою. Вони повинн? були б зробити президента сво?м головним союзником, але саме прокляття з боку цих людей на адресу Лукашенка, а також безперспективна (з пол?тично? точки зору) дискус?я про ?правильну? л?тературну норму (?русиф?кований? правопис 1933 року проти ?тарашкевицы? 1918 року) з?грали фатальну роль для б?лорусько? мови, яка, втративши статус ?дино? державно?, перетворилася на пот?шну екзотику, якою сп?ва? ансамбль ?Песняри? й ?нод? ? дружина ковбасного ?ол?гарха? Анжел?ка Агурбаш. Але нав?ть президент нею не виголошу? промови у свята ? на юв?ле?. Ймов?рно, в?н м?г би погодитися на статус б?лорусько? як ?дино? державно?, проте крапка в ц?й ?стор?? була поставлена поемою ?Лука Мудз?шча? ? прэзыдэнт?, п?дписана ?м`ям Вядзьмак Лысагорск?. Нин?шн? пог?ршення в?дносин м?ж Кремлем ? оф?ц?йним М?нськом вже не здатне якось ?стотно вплинути на долю б?лорусько? мови ? час ?фокусування? нац?? ? створення ново?, б?лорусько? пострадянсько?, ?дентичност? втрачено. Кр?м того, сам Лукашенко погано говорить мовою Купали, Коласа ? Багданов?ча. (А якщо б в?н говорив добре, як би соковито ? пафосно в?н в?дпов?дав би Медведеву ?па-беларуску?!) Хоча оптим?сти в середовищ? б?лорусько? ?нтел?генц?? думають ?накше: мовляв, пережили полон?зац?ю, пережили русиф?кац?ю, переживемо ? деб?л?зац?ю останн?х десятил?ть.
У музе? мого улюбленого б?лоруського поета Максима Багданов?ча я був ?диним в?дв?дувачем за к?лька дн?в. А ось б?лоруський театр ?м. Янки Купали, куди я випадково зазирнув, був повний ? нав?ть на дуже сумн?й ? депресивн?й п`?с? про смерть б?лоруського села.
Б?лоруськомовних книг мало ? майже вс? вони ? як ? в Татарстан? ? про народознавство, ?стор?ю, фольклор, театри ? музе?. Тобто про минуле, але не про майбутн?.
Н? в Б?лорус?, н? в Татарстан? не переклада?ться ст?льки нехудожньо? ?нтелектуально? ? художньо? л?тератури, як в Укра?н?. Взагал?, у цих двох мов, за великим рахунком, нема? ? не було амб?ц?й зам?нити собою рос?йську в ус?х сферах, особливо в комун?кативн?й ? ?нтелектуально насичен?й. В укра?нсько? ? була ? ?. Багато хто в Укра?н? ла?ться ? скаж?мо, х?ба може ?снувати науково-техн?чна л?тература укра?нською мовою? Х?ба сама така ?дея ? не прикол?
Хорош? знайом? мо?х батьк?в (як?, до реч?, голосують за КПУ ? Януковича) ще в 1990-х роках на П?вденмаш? створили укра?нсько-рос?йсько-англ?йський словник з косм?чно? техн?ки. Фактично, створили ц?лий терм?нолог?чний масив спец?альних технолог?чних терм?н?в. ? н?хто не помер! Точн?ше, проблеми ?, але проблеми саме профес?йн?, л?нгв?стичн?, а не екзистенц?альн? ? бути чи не бути? (у сенс?, укра?нськ?й мов? як мов? техн?чно? документац??). Так, бути ? разом з рос?йською, англ?йською, н?мецькою, китайською та ?ншими. Але нав?ть буд?вельникам ?Руського М?ра? очевидно, що техн?чна документац?я ста? все менш рос?йськомовною ? все б?льш англомовною.
* * *
Сучасн? дискус?? навколо мовно? проблеми в Укра?н? розд?лили тих, хто спереча?ться не на прихильник?в знищення укра?нсько? мови ? ?? порятунку, не на прихильник?в надання рос?йськ?й мов? статусу державно? ? противник?в ц??? ?де?.
Вони розд?лили людей на прихильник?в в?дкритих соц?ально-культурних систем ? прихильник?в автарк?й (закритих систем).
? в цьому сенс? концептуально? р?зниц? м?ж ман?хеями, як? доводять, що укра?нська мова ? це ?рос?йсько-польський жаргон?, що укра?нською Бог молитов не чу?, що в?д не? не буде б?льше ковбаси ?, з ?ншого боку, авторами методичних вказ?вок для школи, у яких наказують вивчати ??вген?я Он?г?на? ? ?В?йну ? мир? в укра?нських перекладах або людьми, що вимагають беззастережно в?дновити ?правопис? Скрипника (1928), не ?сну?. Вони вс? ? прихильники закритих соц?ально-культурних систем, як?, як в?домо, ?снують за рахунок насильства ? стаб?л?зац?? (а не розвитку ? модерн?зац??) ? за невеликий час гинуть. Навпаки, в?дкрит? системи прагнуть не ст?льки до стаб?л?зац??, ск?льки до д?алогу ? обм?ну з навколишн?м середовищем. Вони менш стаб?льн?, зате здатн? до саморегуляц?? ? саморозвитку, а тому значно довгов?чн?ш?.
Мо? подорож? Б?лоруссю ? Татарстаном переконали, що в пострадянських умовах оф?ц?йна двомовн?сть веде не до повного знищення мови, але до ?? марг?нал?зац?? ? перетворення кра?ни на культурну пров?нц?ю, в як?й не створюються ориг?нальн? культурн? модел? ? ориг?нальний культурний продукт. Так, там створюються ориг?нальн? ? г?дн? твори культури, але не ориг?нальн? модел? (а ось, скаж?мо, створений в к?нц? 1960-х рок?в Владимиром Муляв?ним ансамбль ?Песняри? був саме ориг?нальною культурною моделлю ? п?онером ?фолк-року? у св?товому масштаб?).
Шкода, що б?льш?сть актив?ст?в мовно? теми в Укра?н? ? нос?? саме ?закритого? типу св?домост? ? це стосу?ться захисник?в ? укра?нсько?, ? рос?йсько? мов. Так? часто озлоблен? на життя ? сво?х опонент?в люди не здатн? сформувати ефективно? модел? пропаганди укра?нсько? словесност?, не здатн? пол?пшити ?? ?м?дж ? п?дняти престижн?сть. Модель адм?нресурсного примусу ? здатн? сформувати, але модель, засновану на любов?, на технолог?ях ?Soft power?, на розкритт? багато?, але мало розкручено? для масового споживача укра?нсько? л?тературно? ? культурно? традиц?? ? н?, не виходить.
При цьому збитков?сть адм?нресурсно? модел? пропаганди укра?нсько? мови, в як?й питання про п?двищення ?? престижност? не сто?ть на першому м?сц?, ста? очевидним перш за все в П?вденно-сх?дн?й Укра?н?, де укра?нськ?й культур? доводиться конкурувати з культурою рос?йською мовою, маючи в?д початку г?рш? стартов? умови. Натиск адм?нресурсу за в?дсутност? програм лояльност? неефективний ? приводить, як в?домо, до зворотного ефекту ? до дом?нування р?зного роду укра?нофобських помилок. У результат? теза про статус рос?йсько? мови в Криму, Донбас?, Одес? та ?нших рег?онах набула пол?тичного вим?ру, на чому паразиту? вже друге покол?ння укра?нських пол?тик?в. При цьому державн? ? сусп?льн? програми з розширення сфер функц?онування укра?нсько? мови повинн? будуватися на основ? технолог?й ?м`яко? влади? (?soft power?) ? в ?х ?нструментар?? мають бути присутн?ми найр?зноман?тн?ш? ?нструменти для завоювання лояльност? в р?зних аудитор?й. Скаж?мо, ?нтел?гентн?й ? осв?чен?й аудитор?? ц?каво представити чудов? зразки укра?нсько? словесност?, тод? як аудитор?? прост?ш?й потр?бно представити приваблив? модел? мовно? повед?нки. Наприклад, особистий приклад Андр?я Шевченка, брат?в Кличк?в, Вакарчука-сп?вака та ?нших авторитетних у молод?жному середовищ? ф?гур для пропаганди й ?м?джу укра?нсько? мови здатний зробити набагато б?льше, н?ж безглузд? заклики.
Та ? для абсолютно? б?льшост? жител?в П?вденно-сх?дно? Укра?ни укра?нська мова ? це не китайська ? не н?мецька, це ? мова предк?в, як? ще недавно жили. В абсолютно? б?льшост? рос?йськомовних предки ще 2?3 покол?ння назад говорили виключно укра?нською. Але в?дновити в св?домост? цей зв`язок ?з предками можна лише при толерантному ставленн? до людини, до ?? звичок ? помилок ? ? з боку держави, ? з боку амб?тних суб`?кт?в громадянського сусп?льства (парт?й, культурних орган?зац?й, фонд?в ? т.д.). Скаж?мо, видання масовим тиражем ? ефективне просування по вс?х каналах книги (ауд?окниги) на кшталт ?100 (200, 500) шедевр?в укра?нсько? поез??? ? справа корисн?ша, н?ж ?нтел?гентськ? безадресн? стогони.
Вакарчука-м?н?стра дос? лають за Постанову уряду ? 1033, яка зобов`язала розмовляти вчител?в ? учн?в укра?нською поза уроками. Але якби це була не постанова уряду, а, скаж?мо, м?н?стерськ? рекомендац??, та ще з докладним мотивуванням ? нав?що це робиться (мовляв, для розширення укра?номовного простору, для створення л?нгвооазис?в, для ефективн?шого оволод?ння д?тьми мовою в рег?онах, де ?? марг?нал?зували впродовж десятил?ть, для пол?пшення пам`ят? ? розумових зд?бностей учн?в ? т.п.) ? з ?н?ц?йованою м?н?стерством широкою сусп?льною дискус??ю, упевнений, ефект був би ?ншим. ? в ?профес?йних рос?ян? було б менше привод?в для роздування св?тового скандалу.
Пора дати спок?й одному з кер?вник?в держави, який вперше при?хав до Донецька у в?ц? п?д 40 рок?в, за те, що в?н дос? не зум?в заговорити по-укра?нськи. Актуальний зовс?м не в?н, чи? предки говорили естонською. Актуально молоде покол?ння м?ських жител?в, яким пояснили (у родин?, в школ?, у двор?, в ?нтернет?, в газетах ?Кр* Правда?, ?Дон* Кряж? або ?3000?), що говорити по-укра?нськи, ? це ?ацтой? ? ознака обмеженост?. У XXI стол?тт? мова, мовна проблематика стають полем жорстко? конкуренц??, в?йни бренд?в, а то ? когн?тивно? в?йни. Найб?льш? шанси вижити з локальних мов мають т?, як? переконають сво?х ?снуючих ? потенц?йних нос??в у тому, що саме вони в?дпов?дають запитам пост?ндустр?ально? епохи. До реч?, частиною пост?ндустр?ально? св?домост? ? ? гостра, майже екзистенц?альна туга м?сько? людини за ?орган?чним?, до?ндустр?альним станом.
* * *
У раз? ?узаконення? рос?йсько? мови як друго? державно? в Укра?н?, ?? символ?чний статус може бути як колон?заторським, так ? суверенним. У першому випадку кра?на визна?, що державною мовою ? мова, правила ? норми яко? затверджуються в ?нш?й кра?н? ? культурн?й метропол??, там же знаходиться ? ?? д?алектна база. Тобто Укра?на ? це колон?я нового типу, що збер?га? формальний суверен?тет. Але в ?ншому випадку, якщо йдеться про неколон?альний статус, Укра?на з неминуч?стю претенду? на участь у ?модеруванн?? рос?йсько? мови. Тобто вона н?би заявля?, що сп?льно з Рос??ю несе ?сторичну в?дпов?дальн?сть за рос?йську мову, що вона на р?вних бере участь у виробленн? ? встановленн? мовно? норми, граматичних, синтаксичних та ?нших правил (як на початку XVII стол?ття Мелет?й Смотрицький), що вона ма? в систем? Нац?онально? Академ?? Наук Укра?ни ?нститут рос?йсько? мови, що вона займа?ться д?алектними досл?дженнями, веде картотеку, спонсору? фонди з розвитку рос?йсько? мови за межами Укра?ни ? Рос?? ? т.д.
П?дозрюю, що рос?йська мова в Укра?н? потребу? не державного статусу, а п?двищення мовно? культури, оск?льки наявна мовна ? письмова форми ?? ?снування сильно пригн?чують автентичних нос??в. Наприклад, вивчення ?? в ус?х без виключення школах Укра?ни ? в об`?м?, необх?дному для грамотного писання ? говор?ння нею, трен?нги для журнал?ст?в ? це все здатне п?двищити культуру рос?йсько? мови ? ч?тко розмежувати рос?йськ? ? укра?нськ? розмовн? практики. ? ось на це ц?лком доречно просити рос?йську ф?нансову ? орган?зац?йну допомогу. ?накше кажучи, боротися треба не за мир в усьому св?т?, а за щастя кожно? окремо взято? дитини.
Зрозум?ло, необх?дно усунути ? очевидний ?д?отизм у р?зних сферах: наприклад, законодавчо дозволити тим самим нотар?усам засв?дчувати документи рос?йською ? англ?йською мовами, а не здирати з? сво?х кл??нт?в по 100 гривень за ?переклад? ? т.п. Але це саме ?нструментальн? проблеми, що вимагають конкретних зусиль ? конкретного р?шення. Вт?м, не вир?шувати конкретн? питання, а об?цяти ?св?тле майбутн?? (в даному випадку, державний статус рос?йсько? мови) прост?ше ? ефективн?ше з точки зору пол?тичного попул?зму ? обдурювання.
Аналог?чно, укра?нська мова в публ?чн?й сфер? також ма? потребу ? в п?двищенн? культури мови, ? в очищенн? в?д невластивих ?й сл?в ? оборот?в. Але головне ? вона потребу? зм?ни свого ?м?джу ? п?двищення престижу.
Вт?м, станом на сьогодн?шн?й день укра?нськ?й мов? скор?ше пощастило, н?ж н?.
Якби ?? знищенням на державному р?вн? займалися люди розумн?, осв?чен?, як? волод?ють технолог?ями ?Soft power?, ?й насправд? щось загрожувало би. А так навпаки: ?табачук?зм? ? нин?шня пол?тика з? знищення укра?нсько? як ?повнокомун?кац?йно?? мови ? створю? мотивац?? для ?? розвитку як одного з символ?в протесту, як мови ?креативного класу? ? амб?тно? контрел?ти, ор??нтовано? на побудову майбутнього. Тим б?льше, нин?шн?й пол?тичний режим навряд чи ?снуватиме п?сля 2012?2013 рок?в. ? одна з загроз, що безпосередньо сто?ть перед ним, ? мовна. ? мова зовс?м не про рос?йську або укра?нську л?тературну мову. Мова про те, що розкручування саме мовно? теми ? саме в ?снуюч?й контрпродуктивн?й ?нтерпретац?? ? це шлях у минуле.
Укра?н? ж, як ? ?ншим пострадянським кра?нам, потр?бен шлях у майбутн?.
PostScriptum.Макс?м Багданов?ч
Кал?сь глядзе? на сонца я,
Мне сонца асляп?ла вочы.
Ды што мне цемень вечнай ночы,
Кал?сь глядзе? на сонца я.
Няхай усе з мяне рагочуць,
Адповедзь вось для ?х мая:
Кал?сь глядзе? на сонца я,
Мне сонца асляп?ла вочы.
[1912]
Андр?й Окара (Москва)