Список форумов   FAQ   Поиск  
  Вход
Список форумов Разное Политика

Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Обсуждение политики и все что с ней связано.
Правила форума
Для доступа в это раздел форума нужно вступить в группу Политики, тогда у вас появится возможность отвечать на сообщения и создавать темы.
Вновь зарегистрированные и "сомнительные" пользователи в группу не допускаются!

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение romach » Пятница 29 Октябрь 2010 19:17:19

alexus писал(а):Украинский дубляж в кинотеатрах отменили

хоть что-то полезное сделал Азаров!!!
romach

 
Сообщения: 2813
Зарегистрирован: Суббота 09 Декабрь 2006 17:58:36
Откуда: один из рейса Оушианик 815

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение All Eyez on Me » Пятница 29 Октябрь 2010 19:25:53

Да ну что же тут полезного. :|
All Eyez on Me

 
Сообщения: 2696
Зарегистрирован: Четверг 03 Июнь 2004 18:39:48
Откуда: Новомосковск

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение alexus » Пятница 29 Октябрь 2010 19:28:35

romach
Полезно кому? Оо
alexus

 
Сообщения: 11731
Зарегистрирован: Вторник 29 Ноябрь 2005 14:20:52
Откуда: Новомосковск

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение maskal2 » Пятница 29 Октябрь 2010 22:55:24

alexus писал(а):Украинский дубляж в кинотеатрах отменили

Наконец можно теперь и в кино сходить \:D/
maskal2

 
Сообщения: 253
Зарегистрирован: Воскресенье 27 Апрель 2008 04:42:48

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение Amazing » Пятница 29 Октябрь 2010 23:44:45

зарплату получил? :P
Amazing

 
Сообщения: 1920
Зарегистрирован: Воскресенье 19 Август 2007 14:51:39
Откуда: Фючер

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение romach » Суббота 30 Октябрь 2010 06:44:49

alexus писал(а):Полезно кому?

лично мне, т.к. когда ввели украинский дубляж, практически не езжу в кино, а смотрю всё дома... а до этого минимум раз в месяц ездил!!!
romach

 
Сообщения: 2813
Зарегистрирован: Суббота 09 Декабрь 2006 17:58:36
Откуда: один из рейса Оушианик 815

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение alexus » Суббота 30 Октябрь 2010 06:50:58

ТЮ ЯК? ВИ.
alexus

 
Сообщения: 11731
Зарегистрирован: Вторник 29 Ноябрь 2005 14:20:52
Откуда: Новомосковск

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение Grey » Суббота 30 Октябрь 2010 13:26:43

Если украинский дубляж качественный, то он лучше русского. Но вот тот бред по телеку, когда русские фильмы на укр. переводят, при этом не заглушая русский. Или когда переводчик одним голосом и одной интонацией весь фильм гундосит - то тут вот беда.
З.Ы. Смотрел довольно много фильмов в кинотеатре на укр., а потом пересматривал на рус., так аж непривычно и не так прикольно было.
Grey

 
Сообщения: 1712
Зарегистрирован: Воскресенье 29 Август 2004 15:18:13
Откуда: Новомосковск

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение romach » Суббота 30 Октябрь 2010 15:38:43

alexus писал(а):ТЮ ЯК? ВИ.

ага
:green:

Grey писал(а):Если украинский дубляж качественный, то он лучше русского.

тут не соглашусь! смотрел 2012 в кинотеатре на украинском и дома на русском, так дома ешё на следующий день пересматривал фильм, т.к. ОЧЕНЬ понравилось... хоть и я понимаю, разговариваю на украинском, но фильмы люблю на русском смотреть и тут меня фиг переубедишь :mrgreen:

Grey писал(а):Но вот тот бред по телеку, когда русские фильмы на укр. переводят, при этом не заглушая русский. Или когда переводчик одним голосом и одной интонацией весь фильм гундосит - то тут вот беда.

это не беда, а "шоу довгоносик?в" :lol:
romach

 
Сообщения: 2813
Зарегистрирован: Суббота 09 Декабрь 2006 17:58:36
Откуда: один из рейса Оушианик 815

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение alexus » Четверг 04 Ноябрь 2010 13:45:43

Чому Табачник не хоче м?жнародного конкурсу з укра?нсько? мови?

04.11.2010 12:17 Анна Ященко, ПУБЛ?КАЦ??

Зникнення М?жнародного конкурсу ?мен? Петра Яцика з укра?нського життя стане гранд?озним скандалом, що викличе голосний резонанс не т?льки в Укра?н?, а й у св?тов?й д?аспор?...

    XI М?жнародний конкурс з укра?нсько? мови ?мен? Петра Яцика опинився п?д загрозою зриву. М?н?стерство осв?ти до останнього не видавало наказу про його проведення. Л?га укра?нських меценат?в ? один з основних орган?затор?в ? спонсор?в конкурсу ? засипала МОН ? головного ?осв?тянина? Дмитра Табачника листами з проханням не звол?кати. Але реакц?? не було. Тод? написали в?дкритий лист президентов? Януковичу п?д назвою ?Зупинимо антиукра?нський шабаш Табачника?. Урешт?-решт майже за тиждень до в?дкриття конкурсу 1 листопада МОН пов?домило рег?ональн? управл?ння осв?ти щодо проведення конкурсу Петра Яцика. Правда, цього разу з?явився не наказ Табачника, а лише лист, тобто пап?р, який ма? рекомендац?йний характер, не обов?язковий для виконання.

    Про ?стор?ю конкурсу

    Десять рок?в тому б?знесмен з Торонто укра?нського походження Петро Яцик, тод?шн?й президент Л?ги укра?нських меценат?в, запропонував М?н?стерству осв?ти Укра?ни на кошти меценат?в проводити змагання з укра?нсько? мови по вс?х куточках св?ту, де мешкають укра?нц?. Так? змагання були покликан? п?днести престиж укра?нсько? мови.

    Конкурс ?мен? Петра Яцика заре?стрували в М?н?юст?, серед орган?затор?в значилися М?носв?ти й Л?га укра?нських меценат?в за участю також М?нкультури, М?ноборони ? МЗС.

    ? десять рок?в посп?ль у 20-30 кра?нах св?ту школяр? й студенти змагалася за звання кращого знавця укра?нсько? мови. Конкурс проходив нав?ть у Кита? та Ф?нлянд??. У Петропавловську-Камчатському, де нав?ть не ?сну? укра?нсько? нед?льно? школи, але все ж таки проживають укра?нц?, юн? знавц? мови не писали твор?в ? диктант?в, але змагалися в мистецтв? виконання укра?нських п?сень та декламування в?рш?в. Учн? по вс?х укра?нських м?стечках ? селах готувалися до конкурсу ?м. Яцика ретельн?ше, н?ж до Всеукра?нсько? ол?мп?ади з укра?нсько? мови. А пот?м кращ? з кращих у травн? отримували дипломи й нагороди у столичному театр? ?м. ?вана Франка. До реч?, церемон?я проходила на найвищому р?вн? за участю президента ? спочатку Кучми, згодом Ющенка та перших ос?б держави.

    ? У мене перед очима сто?ть таке д?йство ? закриття конкурсу в театр? ?вана Франка, ? поряд з прапором Укра?ни на сцен? майорять прапори 27 кра?н св?ту, де звучить укра?нська мова, ? згаду? виконавчий директор Л?ги укра?нських меценат?в, сп?вголова Координац?йно? ради М?жнародного конкурсу з укра?нсько? мови ?м. П.Яцика Михайло Слабошпицький. ? У конкурс? брали участь до 5 м?льйон?в ос?б: школяр?, студенти, в?йськовики.

    Еп?столярна в?йна

    Щороку в перших числах вересня з?являвся наказ м?н?стра осв?ти ? науки про проведення конкурсу ?мен? Петра Яцика. Цього року минув вересень, половина жовтня, а Табачник все не давав зеленого св?тла. Л?га укра?нських меценат?в почала засипати МОН листами. Марно. Тод? написали в?дкритого листа Януковичу, п?д яким п?дписалися, окр?м кер?вництва Л?ги укра?нських меценат?в, представники укра?нсько? ?нтел?генц?? ? В?ячеслав Брюховецький, ?ван Дзюба, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Богдан Бенюк, Мар?я Мат?ос, Василь Шкляр та ?н.

    ?Зникнення М?жнародного конкурсу з укра?нсько? мови ?мен? Петра Яцика з укра?нського життя стане гранд?озним скандалом, що викличе голосний резонанс не т?льки в Укра?н?, а й у св?тов?й д?аспор?. До всього ж, кажучи в?дверто, так? табачники ускладнюють ваш? стосунки, пане президенте, з нац?ональною громадськ?стю та вс??ю св?товою укра?нською д?аспорою?, ? ?шлося в лист?.

    ? Я знав, що не може бути так, аби м?н?стерство н?як не зреагувало на нашу еп?столярну в?йну, ? розпов?да? Слабошпицький. ? ? думалося мен?, що з?явиться якась в?дписка. ? вона з?явилася...

    Лист зам?сть наказу

    Увечер? 1 листопада за 8 дн?в до в?дкриття конкурсу на сайт? МОН врешт?-решт з?явився лист Табачника щодо проведення конкурсу. Не наказ, а саме лист.

    ?МОН нагаду?, що цьогор?ч з метою стимулювання учн?всько? та студентсько? молод? до вивчення укра?нсько? мови ? л?тератури та в рамках п?дготовки до в?дзначення у 2014 роц? 200-р?ччя в?д дня народження Тараса Шевченка Указом Президента Укра?ни в?д 30 вересня 2010 року ? 928/2010 ?Про М?жнародний мовно-л?тературний конкурс учн?всько? та студентсько? молод? ?мен? Тараса Шевченка? започаткований М?жнародний мовно-л?тературний конкурс учн?всько? та студентсько? молод? ?мен? Тараса Шевченка. Оск?льки в?дпов?дальн?сть за проведення конкурсу ?м. Т. Шевченка покладено на М?н?стерство осв?ти ? науки Укра?ни, тому конкурс ?м. П. Яцика буде проводитися безпосередньо Л?гою укра?нських меценат?в за погодженням М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни?, ? ?деться в лист?.

    Виходить, Табачник н?бито вир?шив оп?куватися новим конкурсом, проведення якого ще вилами по вод? писане, натом?сть в?дмежову?ться в?д визнаних м?жнародних змагань, сво?р?дного бренду на п?дтримку укра?нськост?.

    ? М?н?стр Табачник, який, очевидно, претенду? на роль Герострата, знищу? те, що було зроблено й н?бито робитиме сво?, ? обурю?ться Слабошпицький. ? Я пам?ятаю, ск?льки конкурс?в було вс?ляких започатковано. Де вони зараз?.. Колись Йосиф Стал?н сказав: ?Г?тлери приходять ? йдуть, а народ н?мецький залиша?ться?. Я переконаний, табачники приходять ? в?дходять, а укра?нська мова залиша?ться, конкурс залишиться.

    З одного боку, конкурс н?бито легал?зовано, в?н централ?зовано в?дбуватиметься. Але лист м?н?стра розв?язу? руки чиновникам в?д осв?ти на м?сцях. Якщо якийсь директор школи чи якесь управл?ння осв?ти вважатиме, що д?ти перевантажен? чи ?нтелектуально виснажен?, вони можуть в?дмовитися в?д конкурсу. Лист ? це лишень рекомендац?я, а не зобов?язання.

    ? Р?шення прийматиметься на р?вн? управл?нь осв?ти район?в ? областей, ? каже Слабошпицький. ? Створю?ться така кол?з?я, що районне управл?ння осв?ти зобов?язу? школи проводити конкурс, а директор школи, посилаючись на лист, може сказати: ?А ми не мусимо проводити...? Але конкурс буде. ?нша р?ч, з якими втратами в?н в?дбудеться? Мен? зда?ться, ц??ю кол?з??ю Дмитро Табачник ри? соб? пол?тичну могилу.

    Так зв?дки йшли кошти?

    Прес-служба М?н?стерства осв?ти пов?домила, що починаючи з 2006 року ф?нансування орган?зац?йних заход?в щодо проведення М?жнародного конкурсу знавц?в укра?нсько? мови ?мен? Петра Яцика ?повн?стю лягало на плеч? МОН та держави?. У МОН наголосили, що зг?дно з висновком Головного контрольно-рев?з?йного управл?ння ф?нансування конкурсу ? порушенням чинного законодавства, оск?льки так? статт? витрат не передбачен? в Державному бюджет? Укра?ни.

    ? Це дез?нформац?я. Безпосередньо живих грошей МОН на конкурс не витрачало, ? запевня? Слабошпицький. ? Можливо, десь вони були списан? й значаться в документах як на конкурс, але це г?потеза. ?дине ? м?сцев? органи влади могли проф?нансувати об?д учасник?в конкурсу обласного етапу чи до?зд д?тей, але на це ? постанова Кабм?ну в?д 2008 року, це все лег?тимно.

    За словами Слабошпицького, щороку Л?га укра?нських меценат?в да? на орган?зац?ю ? проведення конкурсу 127 тисяч долар?в, з них 85% ? прем?альний фонд. Держава т?льки забезпечувала оренду театру ?м. Франка для урочистостей з приводу закриття конкурсу та нагородження переможц?в, ? то т?льки останн? чотири роки.

    Ставлення Табачника до цього конкурсу як один з прояв?в його пол?тики

    ? Наступ на цей конкурс ? це була одна з ланок загально? тепер?шньо? пол?тики, насамперед нин?шнього м?н?стра Табачника. Але, на щастя, багато людей п?дняли сво? голоси на захист, ? м?н?стерство похитнулося й легал?зувало його. Не тому, що вони так? хорош?. Просто вони розум?ли, що конкурс все одно ?снуватиме. Але вже без них, ? розпов?да? заступник голови Нац?онально? сп?лки письменник?в Укра?ни Василь Шкляр.

    ? Конкурс ?мен? Петра Яцика сприя? утвердженню державно? мови, п?двищу? авторитет укра?нсько? мови серед молод?, важлив?сть доброго знання мови, нада? можлив?сть ус?м д?тям ? ? з с?льських шк?л ? з маленьких м?стечок ? продемонструвати сво? знання, це сприя? ?хньому подальшому навчанню й майбутн?й профес?йн?й п?дготовц?, ? переконана професорка, зав?дувач кафедри укра?нсько? мови Ки?во-Могилянсько? академ?? Лариса Масенко. ? Цей конкурс хот?ли з?рвати або принаймн? показати його непотр?бн?сть, продемонструвати зневагу до нього з боку м?н?стра осв?ти. Але ж не т?льки до цього конкурсу. Багатьма сво?ми наказами Табачник продемонстрував, що не збира?ться п?дтримувати державну мову у сфер? осв?ти, а поверта? нас до радянських практик ? русиф?кац??. Ставлення Табачника до цього конкурсу ? один з прояв?в його загально? нин?шньо? пол?тики.

    До реч?, в?дкриття конкурсу зазвичай в?дбувалося в р?зних рег?онах Укра?ни. У травн? 2010 року Микола?вщина урочисто передала цю естафету Дн?пропетровщин?. Тож спочатку планувалося, що в?дкриття конкурсу в?дбудеться 9 листопада у Дн?пропетровську.

    ? У Дн?пропетровську в?дбудеться в?дкриття, але Дн?пропетровськ не готовий... ? розпов?да? Слабошпицький. ? ? за три тижн? до сьогодн? представники Льв?всько? обласно? ради запросили нас ? сказали: ?Нам байдуже, чи буде Табачник?в дозв?л, чи не буде, але ми запрошу?мо вас в?дкрити XI м?жнародний конкурс з укра?нсько? мови на батьк?вщин? Петра Яцика, у сел? Верхн? Синьовидне Скол?вського району на Льв?вщин??. Тож тепер половина нашо? делегац?? ?де у Верхн? Синьовидне, а частина ? у Дн?пропетровськ.

Анна Ященко
alexus

 
Сообщения: 11731
Зарегистрирован: Вторник 29 Ноябрь 2005 14:20:52
Откуда: Новомосковск

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение alexus » Понедельник 08 Ноябрь 2010 08:41:07

У Н?меччин? активно взялися популяризувати державну мову

08.11.2010 00:29 , ОСТАНН? НОВИНИ

К?лька н?мецьких знаменитостей ?ноземного походження взяли участь в кампан?? популяризац?? державно? мови.

Як переда? ВВС News, на рекламних плакатах, що закликають ?мм?грант?в вивчати н?мецьку мову, ц? люди зображен? з висунутими язиками, розфарбованими в кол?р прапора Н?меччини.

У проект? взяли участь в?дом? в кра?н? м?н?стр, телеведуча, футбол?ст ? дво? музикант?в. П?дписи до фотограф?й св?дчать: "Не б?йся говорити! П?дключайся до життя!"

Плану?ться, що мовна реклама публ?куватиметься в найб?льш популярних виданнях кра?ни, включаючи газету "Хюрр??т", що виходить турецькою мовою.

Кампан?я почалася на тл? запеклих дебат?в в м?сцев?й пол?тичн?й ел?т? ? сусп?льств?, присвяченим проблем? ?нтеграц?? ?мм?грант?в у н?мецьке сусп?льство.

За словами канцлера Ангели МЕРКЕЛЬ, пол?тика мультикультурал?зму, що передбача? добросус?дське сп?в?снування людей р?зних культур ? рел?г?й, зазнала ф?аско, тому необх?дно активн?ше стимулювати при?жджих до повноц?нного входження в сусп?льство.

Гостра дискус?я на цю тему розгорнулася п?сля публ?кац?? книги "Н?меччина - самол?кв?дац?я" колишнього члена правл?ння Бундесбанку Т?ло САРРАЦИНА. У сво?й робот? в?н висловив припущення, що продовження чинно? пол?тики щодо ?мм?грант?в спричинить ?слам?зац?ю кра?ни ? крах ?? економ?чно? системи.

П?сля того, як багато н?мецьких пол?тик?в звинуватили банк?ра у ксенофоб??, з`ясувалося, що його точку зору розд?ляють б?льш?сть громадян кра?ни.


Молодц?! Ось як треба :!:
alexus

 
Сообщения: 11731
Зарегистрирован: Вторник 29 Ноябрь 2005 14:20:52
Откуда: Новомосковск

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение alexus » Среда 10 Ноябрь 2010 08:21:01

У Москв? видано п?дручник укра?нсько? мови для кра?н СНД

09.11.2010 21:47 , ОСТАНН? НОВИНИ

У Москв? видано тиражем у тисячу екземпляр?в п?дручник укра?нсько? мови для кра?н СНД.

Як переда? власний кореспондент УН?АН у Рос??, про це сьогодн? на прес-конференц?? в Москв? пов?домила президент Рос?йсько? асоц?ац?? укра?н?ст?в, автор п?дручника ?Укра?нська мова для кра?н СНД? Галина Л?СНА.

?П?дручник видано, ? його тираж ? 1 тисяча екземпляр?в. ? в?дпов?дно до договору м?ж Рос?йським державним гуман?тарним ун?верситетом ? М?ждержавним фондом гуман?тарно? сп?впрац? держав-учасниць СНД п?дручник розповсюджуватиметься серед рос?йських виш?в та ?нших виш?в кра?н СНД, в яких вивча?ться укра?нська мова?, - сказала Г.Л?СНА.

Вона зазначила, що при п?дготовц? пос?бника враховувався той факт, що п?дручник буде призначено не лише для рос?йських студент?в, а й для студент?в з ?нших кра?н, як? через рос?йську вивчатимуть укра?нську мову. ?Я знаю з практики, як можна викладати через рос?йську мову як посередника укра?нську?, - сказала вона.

За словами Г.Л?СНО?, плану?ться, що п?дручник також буде направлений в укра?нськ? виш?, де навчають укра?нськ?й мов? ?ноземц?в.

У свою чергу, ректор Рос?йського державного гуман?тарного ун?верситету Юхим ПИВОВАР зазначив, що у раз? великого попиту на п?дручник його буде видано додатковим тиражем у необх?дн?й к?лькост?.

?Це перша ласт?вка, але з чогось починати треба. В?дразу видавати великий тираж теж безглуздо?, - сказав Ю.ПИВОВАР.


Добавлено спустя 1 час 18 минут 27 секунд:

День Укра?нсько? мови: н? ? мовному законопроекту в?д коал?ц??

09.11.2010 22:47 Анна Ященко , ПУБЛ?КАЦ??

Попереду колони на ходулях крокують хлопц? в масках ?з обличчями рос?йських кер?вник?в Пут?на та Медвед?ва, в?д них не в?дстають наш? ?Янукович?, ?Симоненко? й ?Литвин?, але вже без ходуль... ?Одна державна мова!?...

Поки президент В?ктор Янукович у День укра?нсько? писемност? запевняв, що укра?нська мова буде ?над?йно захищена ?, а м?н?стр осв?ти Дмитро Табачник об?цяв написати традиц?йний рад?одиктант, громадськ? орган?зац??, залучивши студентство, влаштували всеукра?нську акц?ю сол?дарност? на п?дтримку укра?нсько? мови й виступили з черговим протестом проти ухвалення закону про мови.

З намальованими жовто-блакитними прапорцями на щоках ? великими прапорами у руках к?лькасот укра?нц?в колоною вирушають з Контрактово? площ? в б?к Адм?н?страц?? президента. Попереду колони, пом?тно вид?ляючись з-пом?ж натовпу, на ходулях крокують креативн? хлопц? в масках ?з обличчями рос?йських кер?вник?в Пут?на ? Медвед?ва, в?д них не в?дстають наш? ?Янукович?, ?Симоненко? ? ?Литвин?, але вже без ходуль. За задумом орган?затор?в, це символ?чне д?йство мало показати, як ?Пут?н? ? ?Медвед?в? ман?пулюють нашими пол?тиками, зокрема кер?вниками тих пол?тичних сил, як? внесли законопроект про мови. Проте йдуть ?пол?тики? недовго. На Поштов?й зн?мають ходул? й маски, бо нагору сходити важко.

?Ах, лента за лентою ? набо? подавай?, ? затягу? молодь укра?нську повстанську п?сню, час в?д часу перебиваючи сп?в скандуванням лозунг?в: ?Одна державна мова?, ?Наша мова ? укра?нська?, ?Н? ? друг?й державн?й мов??.

    ? В Укра?н? ма? бути одна державна мова. Це абсолютно нормально для молодо? ?вропейсько? держави, ? розпов?да? актив?ст громадсько? кампан?? ?Новий громадянин? ?ван Марунич. ? Ми йдемо до Адм?н?страц?? президента, щоб висловити св?й протест, бо нещодавно було внесено законопроект про мови, який звужу? права укра?нсько? мови, умовно ? надаючи мовам нацменшин б?льше прав, а по сут? ? да? б?льш? права рос?йськ?й мов?. Такий закон не потр?бен. В?н т?льки допоможе дек?льком пол?тикам, як? не в стан? вивчити свою мову... У народу ? потреба висловлювати свою думку, у тому числ? й вуличними акц?ями.

Деяк? актив?сти тримають у руках пап?рц? з текстами п?сень ? укра?нський Г?мн, ?Не пора, не пора, не пора?, ?Я п?ду в далек? гори?...

Уже на Банков?й б?ля Сп?лки письменник?в молодь стика?ться з групою потенц?йних учасник?в акц?? на п?дтримку мови з прапорами ?Батьк?вщини?.

Пол?тично заангажован? ? водночас патр?отично налаштован? д?дус? та бабус? при?днуються до молод? й разом п?дходять до Адм?н?страц?? президента.

    ? Коли обговорювали ?дею ц??? акц??, ? розпов?да? народний депутат Олесь Дон?й, ? казали, що бажано, аби не було парт?йних кольор?в, щоб не роз??днуватися за парт?йною ознакою, а робити це як сп?льну акц?ю вс?х укра?нських патр?от?в ? не перетягувати на себе ковдру. Я тут, тому що я укра?нець ? вважаю, що кожний укра?нець повинен п?двищувати власний культурний р?вень. У цьому план? я сприймаю укра?нську мову та ?? вивчення як один з елемент?в власного культурного р?вня. ? наступ на мову ? це спроба зробити нац?ю безкультурною ? зробити ?? без корен?в, без ?сторичного минулого.

    ? На таких патр?отичних акц?ях чогось не видно ваших колег-нардеп?в, або приходять одиниц?...

    ? Це ? справд? проблема. В опозиц?? депутат?в ? чолов?к 150, ? вони б могли скласти достатню величину на цих акц?ях. Чому ?х нема?.. Пост?йно дивуюся. Депутатам потр?бно бути чесн?шими, н?ж влада, не повторювати за владою т? сам? помилки, хиби ? бути ближчими до людей.

    ? От м?н?стр Табачник сьогодн? об?цяв писати всеукра?нський диктант...

    ? Питання не в тому, що в?н робить особисто перед камерами, а в тому, як? реч? в?н робить системно. А системно в?н зменшу? вагу укра?нсько? мови в осв?т?, намага?ться переглянути укра?нську ?стор?ю в б?к ?? злиття з рос?йською, взагал? применшити вагу укра?нсько? мови, культури ? поставити п?д сумн?в саме ?снування окремого укра?нського народу. При тому всьому в?н може говорити укра?нською. Але ми зна?мо, що в ус? часи були колаборанти й знаходилися люди, як? могли будь-якою мовою пояснити будь-як? репрес??...

    ? На жаль, в Укра?н? часто прапор парт?йний ? б?льш важливий, н?ж нац?ональний прапор, ? д?литься враженнями актив?стка громадянcького руху ?В?дс?ч? Анастас?я Розлуцька. ? Потр?бно зробити висновки, чому ми (нац?ональн? сили. ? Авт.) програ?мо... Ми святку?мо ? страйку?мо одночасно. Ми вийшли сюди, щоб нагадати президентов? та ?н?ц?аторам законопроекту про мову, що цей закон не влаштову? громадян Укра?ни, що його потр?бно зняти з ре?страц?? ? розробити нормальний законопроект з фах?вцями, мовознавцями ? т. д. Це наша третя акц?я. Але, а жаль, нас не чують. Просто в?дкладають розгляд...

У цей час протестувальники на блакитн?й пов?трян?й кульц? пишуть ?Закон про мови?.

    ? Зараз ?з нею зроблять те, що потр?бно зробити з законом про мови, ? каже д?вчина, що розпису? кульку. ? через мить п?д оплески й дружн?й гул натовпу вона лопа?.

Серед учасник?в акц?? ? ? л?дер гурту ?Тартак? Сашко Положинський.

    ? Ми сьогодн? святку?мо день укра?нсько? мови, але одночасно й протесту?мо проти нищення укра?нсько? мови, ? розпов?да? УН?АН сп?вак. ? Те, що вона тривалий час нищилася неоф?ц?йно, ? давно визнаний факт. Так само як ? те, що ?нформац?йний прост?р Укра?ни ? переважно неукра?нський ? ?нформац?йна в?йна спрямована фактично проти Укра?ни та укра?нсько? мови. Таким чином, мова все б?льше вит?сня?ться в щоденному вжитку. Прийняття цього закону про мови переведе нищення укра?нсько? мови в оф?ц?йну площину, ? м?н?мального остр?вця безпеки для укра?нсько? мови не залишиться, вона стане мовою внутр?шнього сп?лкування невеличко?, найб?льш затято?, певною м?рою ? ?нтелектуально розвинено? сп?льноти, яка намага?ться не п?ддаватися зовн?шн?м впливам. Мова ма? бути мовою всього народу, а не його невеличко? частини...

П?сля п?кетування АП колонна актив?ст?в, присп?вуючи, руха?ться в б?к Майдану. Протести зак?нчилися. Там об?цяють влаштувати святкування ? флешмоб п?д назвою ?В?дчуй смак р?дно? мови?.

На Майдан? Незалежност? чисельн?сть учасник?в акц?? зроста?.

    ? От чому ми розум??мо рос?йську, а вони (рос?яни. ? Авт.) укра?нську ? н?? ? голосно обурю?ться л?тн?й чолов?к б?ля мене.

Учасникам акц?? роздають св?чки, з яких вони викладають напис: ?В?дчуй смак р?дно? мови?. П?сля цього почина?ться справжн? святкування ? з гарячими танцями й сп?вами.

    ? Я так люблю молодь. Ви так? молодц?. А нам не можна було виступати, ? з ностальг??ю в голос? промовля? бабуся до одного з прапороносц?в. ? Так ?нтел?генц?ю душили...

    ? А ми будемо ?? в?дроджувати, ? з ус??ю серйозн?стю в?дпов?да? хлопець.

    ? З Богом, ? благословля? старенька.

Анна Ященко
alexus

 
Сообщения: 11731
Зарегистрирован: Вторник 29 Ноябрь 2005 14:20:52
Откуда: Новомосковск

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение alexus » Пятница 12 Ноябрь 2010 14:03:23

Зурабову не подобаються укра?нськ? порядки

12.11.2010 12:51 , ОСТАНН? НОВИНИ

Для рос?йськомовних громадян Укра?ни важливо мати можлив?сть отримувати осв?ту рос?йською мовою.

Як переда? кореспондент УН?АН, про це сказав посол Рос?? в Укра?н? Михайло ЗУРАБОВ, в?дпов?даючи на запитання журнал?ст?в п?сля участ? в м?жнародному форум? ?Захист рос?йсько? мови, культури ? рос?йськомовного населення в кра?нах СНД ? Балт???.

?Можлив?сть отримувати осв?ту рос?йською мовою в Укра?н? якщо ?сну?, то за не? треба боротися?, - сказав в?н.

Посол нагадав, що вступн? ?спити до вуз?в складаються укра?нською мовою, також ?снують жорстк? вимоги щодо використання укра?нсько? мови в судочинств? ? д?ловому листуванн?. ?Ця обставина певним чином форму? ставлення до рос?йсько? мови у молод??, - вважа? М.ЗУРАБОВ.

В?н в?дзначив, що м?гранти, як? при?здять до будь-яко? кра?ни, через певний час ?втрачають? наступне покол?ння. ?М?гранти у другому, у третьому покол?нн? вже не говорять мовою батьк?в. Таким чином, втрачаються культурн? ? соц?окультурн? внутр?шньородинн? зв`язки, як? ? надзвичайно важливим чинником, зокрема для соц?ально? стаб?льност? в кра?н?, в як?й ц? родини проживають?, - сказав посол.

За словами М.ЗУРАБОВА, учасники форуму ?Захист рос?йсько? мови, культури ? рос?йськомовного населення в кра?нах СНД ? Балт??? намагаються знайти розв?язання саме цього питання. ?Розв?язання питання не у тому, щоб ?х д?ти не отримували осв?ту укра?нською мовою, яка ? державною мовою Укра?ни? Вони говорять про те, що прагнуть того, щоб ?хн? д?ти отримували осв?ту т??ю мовою, якою вони сп?лкуються у с?м`??, - сказав посол.
alexus

 
Сообщения: 11731
Зарегистрирован: Вторник 29 Ноябрь 2005 14:20:52
Откуда: Новомосковск

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение alexus » Понедельник 22 Ноябрь 2010 14:37:49

Оф?ц?йна двомовн?сть перетворить Укра?ну на Бананов? Острови

22.11.2010 13:58 Андр?й Окара , ПУБЛ?КАЦ??

Не так давно довелося побувати в двох кра?нах, у яких на державному р?вн? ?сну? двомовн?сть: у Татарстан? ? Б?лорус?.

Дв? кра?ни ? два вантажн? вагони проблем, два вар?анти марг?нал?зац?? ? згасання ?м?норитарних? мов.

У Татарстан? ? республ?канський закон про двомовн?сть (татарська ? друга державна), ?й забезпечено державний захист ? татаромовне видавництво, театр, FM-рад?о, телебачення, де в основному сп?вають, танцюють ? розпов?дають про татарськ? звича?.

Кажуть (сам не бачив), ? татарськ? села, де люди в буквальному розум?нн? не знають рос?йсько? мови. В?риться насилу. Набагато б?льше татар, як? не знають татарсько? мови або знають ?? у загальних рисах, ? таких я в т?й сам?й Казан? бачив багато.

Татарською мовою ?сну? л?тература з татарсько? ?стор??, культури, фольклору, народознавства ? художня. Н? сусп?льно-пол?тично?, н? ф?лософсько?, н? науково-техн?чно? виявити не вдалося.

Але вся державна документац?я н?би повинна ?снувати паралельно двома мовами. Це дуже складна ? гром?здка процедура, тому реально таке ?сну? або в райцентрах ? на сел?, або у сфер? республ?кансько? репрезентац??.

? певний формат лояльност? Казанського Кремля Московському Кремлю ? в?н поляга? в тому, що татари змирилися з долею ?молодших брат?в?, але при цьому претендують на статус ?найстаршого з молодших? ? нав?ть ?другого федерального етносу?. У татарському середовищ? пост?йно проголошу?ться ?дея про визнання татарсько? мови другою державною на вс?й територ?? Рос?йсько? Федерац?? (зрозум?ло, що думають з цього приводу в Москв?).

У Москви з Казанню дуже складн? ? майже ?нтимн? стосунки, затьмарен? багатьма важкими спогадами, ? наприклад, захопленням ? розграбуванням ?ваном Грозним цього м?ста ? столиц? Булгарського царства, видворенням з нього булгар (волзьких татар), спробами насильно хрестити або асим?лювати мусульман. Т?, хто перейшли в православ`я в XVI?XVIII стол?ттях, тепер складають невеликий субетнос ?кряшен?в? ? православних татар, у яких нав?ть ? л?тург?я татарською мовою.

За радянсько? влади вважалося, що друга за чисельн?стю етн?чна група РРФСР ? це укра?нц?, але тепер кажуть, що татари ? так пол?ткоректн?ше. Укра?нська тема стала м?жнародною, кр?м того, укра?нц? Рос?? жодних проблем Кремлю не створюють ? асим?люються соб? нишком, а татарська ? це чи не головна проблема внутр?шньорос?йсько? етнокультурно? пол?тики. До реч?, нав?ть головн?ша, н?ж кавказька: жоден з народ?в П?вн?чного Кавказу не вимага? соб? статус ?федерального народу?, не претенду? на хоч якийсь статус для сво?? мови за межами сво?? республ?ки. Волзьк? татари ще за радянсько? влади мр?яли про статус союзно? республ?ки для Татарсько? АРСР ? мовляв, татар у СРСР у к?лька раз?в б?льше, н?ж естонц?в або молдаван. Проте в Кремл? в?дпов?ли, що статус союзно? мають т?льки т? республ?ки, як? безпосередньо граничать з ?ноземними державами.

З ?ншого боку, татарська мова в?дноситься до тюрксько? групи ? ма? ?ншу (аглюнативну) структуру, н?ж рос?йська, укра?нська або б?лоруська (як? мають флективну структуру). Вести нею паралельну документац?ю по-справжньому складно ? дорого. Хоча татарська ?нтел?генц?я вважа? ?накше.

* * *

У Б?лорус? теж ма? м?сце бути оф?ц?йна двомовн?сть ? рос?йська отримала державний статус на референдум? в 1995 роц?.

Мабуть, в останн? 15 рок?в б?лоруська мова мала останн?й шанс на в?дродження ? розвиток ? на те, щоб стати не т?льки мовою символ?чно-репрезентац?йною, але й комун?кативним засобом ? мовою побутового сп?лкування хоч би невелико?, але впливово? ? усп?шно? частини осв?чених м?ських жител?в. Вона могла зайняти м?сце, схоже на м?сце укра?нсько? мови в Укра?н?. Але низка пол?тичних обставин з?грала проти.

?Нацыянальна свядомая беларускамо?ная? б?лоруська ?нтел?генц?я нер?дко поводилася як ман?хейська секта. Вони, так? вс? розумн?, в?льн?, демократичн?, осв?чен?, виявилися абсолютно неефективними в план? вза?мин ?з владою. Вони повинн? були б зробити президента сво?м головним союзником, але саме прокляття з боку цих людей на адресу Лукашенка, а також безперспективна (з пол?тично? точки зору) дискус?я про ?правильну? л?тературну норму (?русиф?кований? правопис 1933 року проти ?тарашкевицы? 1918 року) з?грали фатальну роль для б?лорусько? мови, яка, втративши статус ?дино? державно?, перетворилася на пот?шну екзотику, якою сп?ва? ансамбль ?Песняри? й ?нод? ? дружина ковбасного ?ол?гарха? Анжел?ка Агурбаш. Але нав?ть президент нею не виголошу? промови у свята ? на юв?ле?. Ймов?рно, в?н м?г би погодитися на статус б?лорусько? як ?дино? державно?, проте крапка в ц?й ?стор?? була поставлена поемою ?Лука Мудз?шча? ? прэзыдэнт?, п?дписана ?м`ям Вядзьмак Лысагорск?. Нин?шн? пог?ршення в?дносин м?ж Кремлем ? оф?ц?йним М?нськом вже не здатне якось ?стотно вплинути на долю б?лорусько? мови ? час ?фокусування? нац?? ? створення ново?, б?лорусько? пострадянсько?, ?дентичност? втрачено. Кр?м того, сам Лукашенко погано говорить мовою Купали, Коласа ? Багданов?ча. (А якщо б в?н говорив добре, як би соковито ? пафосно в?н в?дпов?дав би Медведеву ?па-беларуску?!) Хоча оптим?сти в середовищ? б?лорусько? ?нтел?генц?? думають ?накше: мовляв, пережили полон?зац?ю, пережили русиф?кац?ю, переживемо ? деб?л?зац?ю останн?х десятил?ть.

У музе? мого улюбленого б?лоруського поета Максима Багданов?ча я був ?диним в?дв?дувачем за к?лька дн?в. А ось б?лоруський театр ?м. Янки Купали, куди я випадково зазирнув, був повний ? нав?ть на дуже сумн?й ? депресивн?й п`?с? про смерть б?лоруського села.

Б?лоруськомовних книг мало ? майже вс? вони ? як ? в Татарстан? ? про народознавство, ?стор?ю, фольклор, театри ? музе?. Тобто про минуле, але не про майбутн?.

Н? в Б?лорус?, н? в Татарстан? не переклада?ться ст?льки нехудожньо? ?нтелектуально? ? художньо? л?тератури, як в Укра?н?. Взагал?, у цих двох мов, за великим рахунком, нема? ? не було амб?ц?й зам?нити собою рос?йську в ус?х сферах, особливо в комун?кативн?й ? ?нтелектуально насичен?й. В укра?нсько? ? була ? ?. Багато хто в Укра?н? ла?ться ? скаж?мо, х?ба може ?снувати науково-техн?чна л?тература укра?нською мовою? Х?ба сама така ?дея ? не прикол?

Хорош? знайом? мо?х батьк?в (як?, до реч?, голосують за КПУ ? Януковича) ще в 1990-х роках на П?вденмаш? створили укра?нсько-рос?йсько-англ?йський словник з косм?чно? техн?ки. Фактично, створили ц?лий терм?нолог?чний масив спец?альних технолог?чних терм?н?в. ? н?хто не помер! Точн?ше, проблеми ?, але проблеми саме профес?йн?, л?нгв?стичн?, а не екзистенц?альн? ? бути чи не бути? (у сенс?, укра?нськ?й мов? як мов? техн?чно? документац??). Так, бути ? разом з рос?йською, англ?йською, н?мецькою, китайською та ?ншими. Але нав?ть буд?вельникам ?Руського М?ра? очевидно, що техн?чна документац?я ста? все менш рос?йськомовною ? все б?льш англомовною.

* * *

Сучасн? дискус?? навколо мовно? проблеми в Укра?н? розд?лили тих, хто спереча?ться не на прихильник?в знищення укра?нсько? мови ? ?? порятунку, не на прихильник?в надання рос?йськ?й мов? статусу державно? ? противник?в ц??? ?де?.

Вони розд?лили людей на прихильник?в в?дкритих соц?ально-культурних систем ? прихильник?в автарк?й (закритих систем).

? в цьому сенс? концептуально? р?зниц? м?ж ман?хеями, як? доводять, що укра?нська мова ? це ?рос?йсько-польський жаргон?, що укра?нською Бог молитов не чу?, що в?д не? не буде б?льше ковбаси ?, з ?ншого боку, авторами методичних вказ?вок для школи, у яких наказують вивчати ??вген?я Он?г?на? ? ?В?йну ? мир? в укра?нських перекладах або людьми, що вимагають беззастережно в?дновити ?правопис? Скрипника (1928), не ?сну?. Вони вс? ? прихильники закритих соц?ально-культурних систем, як?, як в?домо, ?снують за рахунок насильства ? стаб?л?зац?? (а не розвитку ? модерн?зац??) ? за невеликий час гинуть. Навпаки, в?дкрит? системи прагнуть не ст?льки до стаб?л?зац??, ск?льки до д?алогу ? обм?ну з навколишн?м середовищем. Вони менш стаб?льн?, зате здатн? до саморегуляц?? ? саморозвитку, а тому значно довгов?чн?ш?.

Мо? подорож? Б?лоруссю ? Татарстаном переконали, що в пострадянських умовах оф?ц?йна двомовн?сть веде не до повного знищення мови, але до ?? марг?нал?зац?? ? перетворення кра?ни на культурну пров?нц?ю, в як?й не створюються ориг?нальн? культурн? модел? ? ориг?нальний культурний продукт. Так, там створюються ориг?нальн? ? г?дн? твори культури, але не ориг?нальн? модел? (а ось, скаж?мо, створений в к?нц? 1960-х рок?в Владимиром Муляв?ним ансамбль ?Песняри? був саме ориг?нальною культурною моделлю ? п?онером ?фолк-року? у св?товому масштаб?).

Шкода, що б?льш?сть актив?ст?в мовно? теми в Укра?н? ? нос?? саме ?закритого? типу св?домост? ? це стосу?ться захисник?в ? укра?нсько?, ? рос?йсько? мов. Так? часто озлоблен? на життя ? сво?х опонент?в люди не здатн? сформувати ефективно? модел? пропаганди укра?нсько? словесност?, не здатн? пол?пшити ?? ?м?дж ? п?дняти престижн?сть. Модель адм?нресурсного примусу ? здатн? сформувати, але модель, засновану на любов?, на технолог?ях ?Soft power?, на розкритт? багато?, але мало розкручено? для масового споживача укра?нсько? л?тературно? ? культурно? традиц?? ? н?, не виходить.

При цьому збитков?сть адм?нресурсно? модел? пропаганди укра?нсько? мови, в як?й питання про п?двищення ?? престижност? не сто?ть на першому м?сц?, ста? очевидним перш за все в П?вденно-сх?дн?й Укра?н?, де укра?нськ?й культур? доводиться конкурувати з культурою рос?йською мовою, маючи в?д початку г?рш? стартов? умови. Натиск адм?нресурсу за в?дсутност? програм лояльност? неефективний ? приводить, як в?домо, до зворотного ефекту ? до дом?нування р?зного роду укра?нофобських помилок. У результат? теза про статус рос?йсько? мови в Криму, Донбас?, Одес? та ?нших рег?онах набула пол?тичного вим?ру, на чому паразиту? вже друге покол?ння укра?нських пол?тик?в. При цьому державн? ? сусп?льн? програми з розширення сфер функц?онування укра?нсько? мови повинн? будуватися на основ? технолог?й ?м`яко? влади? (?soft power?) ? в ?х ?нструментар?? мають бути присутн?ми найр?зноман?тн?ш? ?нструменти для завоювання лояльност? в р?зних аудитор?й. Скаж?мо, ?нтел?гентн?й ? осв?чен?й аудитор?? ц?каво представити чудов? зразки укра?нсько? словесност?, тод? як аудитор?? прост?ш?й потр?бно представити приваблив? модел? мовно? повед?нки. Наприклад, особистий приклад Андр?я Шевченка, брат?в Кличк?в, Вакарчука-сп?вака та ?нших авторитетних у молод?жному середовищ? ф?гур для пропаганди й ?м?джу укра?нсько? мови здатний зробити набагато б?льше, н?ж безглузд? заклики.

Та ? для абсолютно? б?льшост? жител?в П?вденно-сх?дно? Укра?ни укра?нська мова ? це не китайська ? не н?мецька, це ? мова предк?в, як? ще недавно жили. В абсолютно? б?льшост? рос?йськомовних предки ще 2?3 покол?ння назад говорили виключно укра?нською. Але в?дновити в св?домост? цей зв`язок ?з предками можна лише при толерантному ставленн? до людини, до ?? звичок ? помилок ? ? з боку держави, ? з боку амб?тних суб`?кт?в громадянського сусп?льства (парт?й, культурних орган?зац?й, фонд?в ? т.д.). Скаж?мо, видання масовим тиражем ? ефективне просування по вс?х каналах книги (ауд?окниги) на кшталт ?100 (200, 500) шедевр?в укра?нсько? поез??? ? справа корисн?ша, н?ж ?нтел?гентськ? безадресн? стогони.

Вакарчука-м?н?стра дос? лають за Постанову уряду ? 1033, яка зобов`язала розмовляти вчител?в ? учн?в укра?нською поза уроками. Але якби це була не постанова уряду, а, скаж?мо, м?н?стерськ? рекомендац??, та ще з докладним мотивуванням ? нав?що це робиться (мовляв, для розширення укра?номовного простору, для створення л?нгвооазис?в, для ефективн?шого оволод?ння д?тьми мовою в рег?онах, де ?? марг?нал?зували впродовж десятил?ть, для пол?пшення пам`ят? ? розумових зд?бностей учн?в ? т.п.) ? з ?н?ц?йованою м?н?стерством широкою сусп?льною дискус??ю, упевнений, ефект був би ?ншим. ? в ?профес?йних рос?ян? було б менше привод?в для роздування св?тового скандалу.

Пора дати спок?й одному з кер?вник?в держави, який вперше при?хав до Донецька у в?ц? п?д 40 рок?в, за те, що в?н дос? не зум?в заговорити по-укра?нськи. Актуальний зовс?м не в?н, чи? предки говорили естонською. Актуально молоде покол?ння м?ських жител?в, яким пояснили (у родин?, в школ?, у двор?, в ?нтернет?, в газетах ?Кр* Правда?, ?Дон* Кряж? або ?3000?), що говорити по-укра?нськи, ? це ?ацтой? ? ознака обмеженост?. У XXI стол?тт? мова, мовна проблематика стають полем жорстко? конкуренц??, в?йни бренд?в, а то ? когн?тивно? в?йни. Найб?льш? шанси вижити з локальних мов мають т?, як? переконають сво?х ?снуючих ? потенц?йних нос??в у тому, що саме вони в?дпов?дають запитам пост?ндустр?ально? епохи. До реч?, частиною пост?ндустр?ально? св?домост? ? ? гостра, майже екзистенц?альна туга м?сько? людини за ?орган?чним?, до?ндустр?альним станом.

* * *

У раз? ?узаконення? рос?йсько? мови як друго? державно? в Укра?н?, ?? символ?чний статус може бути як колон?заторським, так ? суверенним. У першому випадку кра?на визна?, що державною мовою ? мова, правила ? норми яко? затверджуються в ?нш?й кра?н? ? культурн?й метропол??, там же знаходиться ? ?? д?алектна база. Тобто Укра?на ? це колон?я нового типу, що збер?га? формальний суверен?тет. Але в ?ншому випадку, якщо йдеться про неколон?альний статус, Укра?на з неминуч?стю претенду? на участь у ?модеруванн?? рос?йсько? мови. Тобто вона н?би заявля?, що сп?льно з Рос??ю несе ?сторичну в?дпов?дальн?сть за рос?йську мову, що вона на р?вних бере участь у виробленн? ? встановленн? мовно? норми, граматичних, синтаксичних та ?нших правил (як на початку XVII стол?ття Мелет?й Смотрицький), що вона ма? в систем? Нац?онально? Академ?? Наук Укра?ни ?нститут рос?йсько? мови, що вона займа?ться д?алектними досл?дженнями, веде картотеку, спонсору? фонди з розвитку рос?йсько? мови за межами Укра?ни ? Рос?? ? т.д.

П?дозрюю, що рос?йська мова в Укра?н? потребу? не державного статусу, а п?двищення мовно? культури, оск?льки наявна мовна ? письмова форми ?? ?снування сильно пригн?чують автентичних нос??в. Наприклад, вивчення ?? в ус?х без виключення школах Укра?ни ? в об`?м?, необх?дному для грамотного писання ? говор?ння нею, трен?нги для журнал?ст?в ? це все здатне п?двищити культуру рос?йсько? мови ? ч?тко розмежувати рос?йськ? ? укра?нськ? розмовн? практики. ? ось на це ц?лком доречно просити рос?йську ф?нансову ? орган?зац?йну допомогу. ?накше кажучи, боротися треба не за мир в усьому св?т?, а за щастя кожно? окремо взято? дитини.

Зрозум?ло, необх?дно усунути ? очевидний ?д?отизм у р?зних сферах: наприклад, законодавчо дозволити тим самим нотар?усам засв?дчувати документи рос?йською ? англ?йською мовами, а не здирати з? сво?х кл??нт?в по 100 гривень за ?переклад? ? т.п. Але це саме ?нструментальн? проблеми, що вимагають конкретних зусиль ? конкретного р?шення. Вт?м, не вир?шувати конкретн? питання, а об?цяти ?св?тле майбутн?? (в даному випадку, державний статус рос?йсько? мови) прост?ше ? ефективн?ше з точки зору пол?тичного попул?зму ? обдурювання.

Аналог?чно, укра?нська мова в публ?чн?й сфер? також ма? потребу ? в п?двищенн? культури мови, ? в очищенн? в?д невластивих ?й сл?в ? оборот?в. Але головне ? вона потребу? зм?ни свого ?м?джу ? п?двищення престижу.

Вт?м, станом на сьогодн?шн?й день укра?нськ?й мов? скор?ше пощастило, н?ж н?.

Якби ?? знищенням на державному р?вн? займалися люди розумн?, осв?чен?, як? волод?ють технолог?ями ?Soft power?, ?й насправд? щось загрожувало би. А так навпаки: ?табачук?зм? ? нин?шня пол?тика з? знищення укра?нсько? як ?повнокомун?кац?йно?? мови ? створю? мотивац?? для ?? розвитку як одного з символ?в протесту, як мови ?креативного класу? ? амб?тно? контрел?ти, ор??нтовано? на побудову майбутнього. Тим б?льше, нин?шн?й пол?тичний режим навряд чи ?снуватиме п?сля 2012?2013 рок?в. ? одна з загроз, що безпосередньо сто?ть перед ним, ? мовна. ? мова зовс?м не про рос?йську або укра?нську л?тературну мову. Мова про те, що розкручування саме мовно? теми ? саме в ?снуюч?й контрпродуктивн?й ?нтерпретац?? ? це шлях у минуле.

Укра?н? ж, як ? ?ншим пострадянським кра?нам, потр?бен шлях у майбутн?.

PostScriptum.
    Макс?м Багданов?ч
      Кал?сь глядзе? на сонца я,
      Мне сонца асляп?ла вочы.
      Ды што мне цемень вечнай ночы,
      Кал?сь глядзе? на сонца я.
      Няхай усе з мяне рагочуць,
      Адповедзь вось для ?х мая:
      Кал?сь глядзе? на сонца я,
      Мне сонца асляп?ла вочы.
    [1912]
Андр?й Окара (Москва)
alexus

 
Сообщения: 11731
Зарегистрирован: Вторник 29 Ноябрь 2005 14:20:52
Откуда: Новомосковск

Re: Мовне питання: укра?нська та рос?йська мови

Сообщение alexus » Среда 15 Декабрь 2010 17:50:22

Цушко заблокував випуск сотн? укра?нських книжок

15.12.2010 17:33 , ОСТАНН? НОВИНИ



Держкомтелерад?о заявля?, що вперше за багато рок?в ?снування програма ?Укра?нська книга? опинилася п?д загрозою зриву.

Про це УН?АН пов?домили у прес-служб? Державного ком?тету телебачення ? рад?омовлення Укра?ни.

?Сьогодн? головною перепоною у друкуванн? понад сотн? сусп?льно важливих книжок стало М?н?стерство економ?ки, - сказав голова Держкомтелерад?о Юр?й ПЛАКСЮК. - Справа в т?м, що це М?н?стерство ма? погоджувати тендерн? процедури закуп?вл? в одного учасника послуг в друкуванн? книг. Але воно з 8 листопада залиша? над?слан? нами документи без в?дпов?д??.

Тому, п?дкреслив в?н, попри те, що М?н?стерство ф?нанс?в вид?лило грош?, жоден проект з програми ще не проф?нансовано.

?Прикро, що чиновники М?неконом?ки не розум?ють значення ц??? програми для нац?ональних ?нтерес?в та ?гнорують ?? в той час, коли в Укра?н? зменшу?ться випуск книг за назвами та тиражами, коли держава не задовольня? потреби сусп?льства в як?сн?й, зм?стовн?й книз?, науков?й л?тератур??, - сказав Ю.ПЛАКСЮК.

За його словами, саме програма ?Укра?нська книга? заповню? ц? прогалини, в ?? рамках заплановано випуск твор?в як класик?в укра?нсько? л?тератури, так ? сучасник?в, як? пишуть ?стор?ю нашого народу, велика к?льк?сть проект?в для д?тей, наукова та п?знавальна л?тература? ?Наступний р?к, як ми зна?мо, особливий для Укра?ни - 20 рок?в Незалежност?, шевченк?вськ? дати, ?нш? в?хи нашо? ?стор??. ? все це було враховано в бюджетн?й програм??, - зазначив голова Держкомтелерад?о.

Як пов?домлялося, програма ?Укра?нська книга? форму?ться за Порядком, затвердженим наказом Держкомтелерад?о ? заре?строваним в М?н?юст?. Кожний видавничий проект програми 2010 року пройшов незалежну експертизу та фаховий в?дб?р Експертною радою (консультативним, пост?йно д?ючим дорадчим органом), у склад? якого в?дом? письменники, науковц?, громадськ? д?яч?. До програми цього року ув?йшло 116 видавничих проект?в 55 видавництв та видавничих орган?зац?й, 61 видання перенесено з програми ?Укра?нська книга? 2009 року, за якими Ком?тет мав ф?нансов? зобов?язання (всього ? 177 видань). Сума кошт?в, передбачена в державному бюджет? нин?шнього року на випуск книжково? продукц?? за програмою ?Укра?нська книга?, становить 33 млн. грн. (з урахуванням минулор?чних борг?в).

Що ж стосу?ться ситуац?? ?з книговиданням в Укра?н? в ц?лому, то, за даними Книжково? палати ?м. ?. Федорова, випуск книг та брошур цього року зменшився пор?вняно з тим же пер?одом минулого року за к?льк?стю назв - на 12,5%, за тиражами ? на 21,2%.
alexus

 
Сообщения: 11731
Зарегистрирован: Вторник 29 Ноябрь 2005 14:20:52
Откуда: Новомосковск

Пред.След.

Вернуться в Политика

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 5

cron